У 2015 році Лаялі Джафар разом зі своїм підлітком-сином приїхала з Іраку до Німеччини. Про свою втечу вона до сьогодні говорить мало. В Іраку Лаялі була самозайнятою підприємницею з кейтеринговою компанією. Готувати, як вона каже, вона навчилася від свого батька, який працював у цій галузі.
Прибувши до Берліна, вона вперше в житті пережила розлуку зі своїм чоловіком, який в Іраку переслідувався як противник режиму і півтора року ховався у друзів. Як працює Німеччина, який масштаб має Берлін – все це було для Лаялі новим при її приїзді. Їй довелося пройти процес реєстрації, жити в притулку, поки не знайшлося відповідне житло, і вивчити абсолютно нову мову. Принаймні, завдяки своїм знанням англійської вона могла спілкуватися.
У липні 2018 року Лаялі почала стажування в ресторані Kreuzberger Himmel. Вже через три місяці стало зрозуміло: Лаялі залишається. Після ще п’яти місяців вона отримала трудовий контракт як шеф-кухар. Її син відвідував школу і закінчив її з середньою освітою. Він почав навчання на стоматологічного гігієніста, яке вже успішно закінчив.
Ще один важливий етап: її чоловік також зміг приїхати до Берліна після пригодницької подорожі. Kreuzberger Himmel, відкритий у 2018 році, довелося закритися під час пандемії COVID-19. Завдяки ініціативі Лаялі команда вирішила готувати їжу для бездомних. “Люди, які живуть на вулиці, не можуть збирати пляшки і не отримують пожертв. Ми повинні щось зробити,” сказала вона тоді. Завдяки фінансуванню від берлінського уряду з маленького проекту зрештою виникла система харчування з 73 000 прийомами їжі.
Відкриття у 2021 році поставило Лаялі перед викликом знову залучити гостей. Вона написала кулінарну книгу, яка вийшла на ринок у 2022 році і була відзначена в пресі. Це допомогло. “Я не хотіла ускладнювати рецепти. Вони всі легкі у виконанні і знімають страх у любителів готувати перед арабською кухнею та її екзотичними інгредієнтами,” говорить вона. Завдяки її кулінарному мистецтву Kreuzberger Himmel також регулярно є кейтерингом для Федерального канцлерства.
Лаялі є віруючою мусульманкою, носить хіджаб і регулярно молиться. Те, що один з її двох шефів є євреєм, її не турбує. Навпаки, вона неодноразово запитувала про правила молитви єврейських людей. Історія Лаялі – це не лише історія успіху економічної інтеграції, але й символізує те, чого більшість з нас бажає: взаємодії та толерантності.
