Жодна вулиця знаменитого берлінського району Нойкельн не має такої поганої репутації, як Соненалле – але справжні обставини говорять про більш складну ситуацію.

До падіння стіни в Берліні Нойкельн був, в основному, відокремленим районом, швидше спокійним, ніж захоплюючим – районом невдах і тих, хто залишився позаду, без ремонту, повітря насичене димом від вугільних обігрівачів. Район навколо тепер уже знаменитої Соненалле був усім, тільки не модним чи жвавим. Це змінилося після 1989 року, до великого здивування місцевих жителів: Соненалле стала місцем початку та занепаду. Тут немає великих грошей, тут не споживають модно, тут живуть з труднощами. Соненалле стала відомою, так, з поганою репутацією, особливо з 7 жовтня 2023 року, дня, коли терористична організація ХАМАС вбила людей в Ізраїлі – і в Нойкельні з радості роздавали баклаву. Пропалестинські демонстрації зробили цю перевантажену автомобілями вулицю відомою навіть у регіональних ЗМІ. Але що насправді робить Соненалле такою, хто там живе, хто ледве зводить кінці з кінцями, хто хоче більше від життя, ніж працювати за наймом, хто говорить про обставини життя, які є більше, ніж повсякденні дрібниці? Ян Феддерсен живе на Соненалле вже 27 років, він сам пережив зміни і знає, як все відбувається навколо цієї вулиці. »Моя Соненалле« – це книга прогулянок і розмов у районі з грубою і ніжною природою – і одна з тих, що показує, які питання ми насправді повинні ставити про наше співжиття.

Ян Феддерсен, народився 1957 року, виріс у Гамбурзі, в портовому районі Веддел. З 1996 року живе в Берліні, так само довго в Нойкельні. Він є редактором TAZ, куратором taz lab і taz Talks. Крім того, він опублікував численні тексти в антологіях, а також книги про Євробачення та політику ідентичності і є співавтором »Річного звіту про сексуальності«.